КІНОКОУЧИНГ за фільмом «ДИЯВОЛ НОСИТЬ PRADA».
Посмішка Міранди.
Що означає посмішка Міранди наприкінці фільму? Я на початку сказав про те, що цей фільм робився для широкого натовпу, тобто це була екранізація книги офісного планктону, можна так сказати.
Чому назва така цікава — «Диявол носить PRADA»?
Тому що традиційно в сучасному суспільстві, особливо в Америці дияволом називають жорсткого керівника.
Саме з боку співробітників це виглядає як жорсткість, стервозність тощо. Вони не розуміють, чому керівники чинять саме так, навіщо вони влаштовують ці тортури співробітнику. Тому що інакше співробітнику ніяк не вирости. І в цьому разі керівник не служить цьому співробітнику, провокуючи його на зростання, а він служить його потенціалу, його Проєкту Лідеру. Саме служіння Проекту Людини в клієнтові, другу, близькій людини — справжне призначення Лідера. Тобто Міранда вирощує Проєкт Лідера в Андреа, а не розвиває саму Андреа комфортно та в рамках очікувань самої Андреа. Швидке зростання зі стажера в Майстера, апріорі не може бути комфортним і в рамках ваших стереотипів. Це постійний вихід за контур свого досвіду.
Якщо керівник розвиває Проєкт Людини свого співробітника, провокує його на зростання, природно й особистість його зростає, це одне й те саме. Але керівник ростить не ту особистість, яка є сумішшю якихось спогадів і уявлень про себе, про світ, про людей тощо. Він саме зрощує ось те ядро живе, яке є в кожному з нас від народження, яке зветься Душою. Це розумний потенціал людини.
Не дарма душа ще називається розумним потенціалом, тому що в нього є свій розум, своя логіка. І якщо ваше свідомо-вольове «Я» логіку своєї Душі не розуміє, не чує голосу своєї Душі, не слідує йому, тим паче, і, звісно ж, немає смирення, щоб виконувати це бездоганно й учитися технічним навичкам це реалізовувати. Якщо цього всього немає, то природно людина не розвивається, тобто вона постійно перебуває у фрустрації — це стан пригніченості, стан незадоволеності життям, стан незадоволеності, нереалізованості, що призводить далі вже до інших наслідків, уже іншого характеру.
Оскільки фільм робився на натовп, а не для конкретних лідерів (інакше він би не був касовим, лідерів мало), Міранда тут посміхається.
Це режисер робить такий посил натовпу: «Ось дивіться, молодці! Залишайтеся там, де ви є. Не ризикуйте, не розвивайтеся, не рухайтеся, залишайтеся друзями з тими, хто вас цінує і любить, але тримає вас там де ви з ними познайомилися, в школі чи універі». Міранда тут не говорить Андреа і не натякає на те, щоб та йшла, кидала своїх друзів. Там немає взагалі цього, навіть близько немає цього. Тому що кожен сам відповідає за те, що робить. Це свобода волі.
Просто ось так буквально натовп сприймає лідерство жінки в бізнесі. Якщо вона лідер, то обов’язково в неї проблеми в сім’ї, розлучення, діти страждають, вона стерво. Насправді, в реальному житті, таких проблемних жінок-лідерів дуже мало. Є такі, звичайно, представники в бізнесі, так, є такі люди. Але це не поголовно.
Щодо відносин Міранди з чоловіком, то покажіть мені будь-ласках хоча б один приклад, з власного життя, де ви бачили б 100% здорові стосунки? Особливо у віці Міранди та її чоловіка.
Стерильно здорові відносини бувають тільки на світлинах з постановочних фотосесій. Як правило ті, хто помішаний на таких сімейних фотосесіях, намагається обдурити себе й оточуючих. Вони виставляють напоказ які вони суперщасливі, але там завжди купа проблем та нерозуміння між ним і нею, та дітьми. Стосунки між людьми — це складна річ, для мене — це справжнє мистецтво, його треба практикувати все життя, там завжди є що вдосконалювати, особливо в собі. Тому ідея здорових стосунків — утопічна на 100%, така ж утопічна як і 100% справедливий світ. Інфантильність у чистому вигляді.
Образ жінки-кіборга дуже хибний. У бізнесі є дуже багато жінок-лідерок, які не те, що не є мужиком у спідниці, вони мають чудовий вигляд, вони красиві, у них усе гаразд із поставою, з голосом, із поведінкою, з подачею, як вони себе підносять, як вони вдягаються, як вони одягаються, макіяж, як вона себе ставить.
Там немає й натяку на те, що це якийсь «кіборг у спідниці». Там реально цього немає.
Це хибне твердження стимулює молодих дівчаток, приходячи в бізнес, займаючись бізнесом серйозним, відмовлятися від бізнесу на користь сім’ї. Вона одразу народжує дитину, доглядає за дитиною і через якийсь час намагається повернутися в бізнес або назад повернутися на роботу. У багатьох це виходить важко, тому вони повертаються на маленьку роботу і до кінця своїх років на цій роботі трудяться, йдуть на пенсію, тобто втрачають свій потенціал. Контакт зі своєю душею втрачають, не роблять те, під що від природи дані таланти.
Не спрямовують ось цю дану енергію в правильне русло. Тому що буття дає нам енергію тільки для реалізації свого проекту. Якщо ми щось робимо у своєму житті, що не йде на користь нашому проєкту, ми це робимо власним коштом. Тобто там десь ми заробили, реалізуючи свій проєкт, потім пішли десь у помилках це розтратили.
Подивіться, як молоді люди зараз часто, угоду зробили, гроші заробили комісійні і в нічний клуб чи десь відриватися. Подивіться, як діють лідери вже навчені досвідом. Вони, заробивши гроші, приходять додому, а не біжать відзначати з шампанським чи ще з чимось, тобто не біжать розтрачувати свій потенціал.
Вони приходять, наприклад, дивляться, які є ще справи, які є проєкти, за які тепер можна взятися, які є складніші справи. Чому? Тому що в цій угоді я заробив живий потенціал, я заробив не просто гроші, мій проєкт посилився. Я отримав тут для себе більше чотирьох видів заробітку.
Я отримав більше ресурсів, тому зараз я більш здатний реалізувати проєкт, який до цього мені був досить складний. Заробляючи десь в угоді одній, ми маємо одразу братися за складнішу, за важчу угоду, проєкт, у жодному разі не опускатися до простіших. Інакше ми зраджуємо те, що ми заробили, ми його просто розтрачуємо. Це одна з причин, чому багато хто роками, десятиліттями постійно бовтається на одному рівні заробітку. Тобто вони то вгору, то вниз, на штуку на дві там гуляють, 1000-2000 на місяць, плюс-мінус, залежно від того, як пощастить.
Рідкісні моменти, коли людина, справді, напружилася і щось зробила або, справді, їй пощастило, як вона вважає, вона може заробити велику суму. Але здебільшого бовтаються всі на одному виді заробітку, одна стеля, приблизно однакова.