Суспільство переконує нас старіти і погано почуватися, і ми підкоряємося🤨
Коли 1979 року психіатр Еллен Лангер затіяла цей експеримент, у неї вже була репутація фахівця, який вважає за краще підтверджувати сміливі теорії ще сміливішою практикою. Практикувалася Еллен переважно на пенсіонерах.
Трьома роками раніше вона стала автором воістину революційного для геронтології експерименту в будинку для людей похилого віку Арден-хаус у Коннектикуті, довівши, що трепетний догляд за людьми похилого віку зовсім не такий гарний, як заведено думати, і зведе в могилу швидше, ніж інше захворювання.
Експеримент став частиною дослідження синдрому вивченої безпорадності.
Але місіс Лангер не мала наміру зупинятися на досягнутому. Вона збиралася повністю зруйнувати тьмяний ореол старості й довести, що ми молоді рівно настільки, наскільки вважаємо себе молодими.
Для нового експерименту Еллен відібрала вісім чоловіків. Середній вік випробовуваних — 75 років. Усі вони мали тиждень жити в переобладнаному для науково-світських потреб монастирі в штаті Нью-Гемпшир. Піддослідні ще не знали, що саме на них чекає. Усе, про що їх попросили, — не брати з собою книжок, журналів чи фотографій, що з’явилися менше 20 років тому.
Коли вісім чоловіків зайшли в будинок, у якому їм належало безвилазно провести тиждень, вони обімліли. Таке враження, ніби вони перенеслися в минуле. Конкретно — у 1959 рік. Чорно-білий телевізор, старі платівки, книжки на полицях, календарі — все повертало їх у реальність двадцятирічної давнини.
Далі більше: учасників експерименту попросили одягатися і поводитися так, ніби на дворі й справді 1959 рік. А їм, відповідно, не запорошені 75 років, а завзяті 55.
Спочатку здавалося, що подібне неможливо. Як викреслити останні 20 років із життя? Швидко з’ясувалося, що дуже навіть легко. Без зв’язку із зовнішнім світом, у якому все ще панував 1979 рік, чоловіки почали говорити, жити і навіть думати так, ніби опинилися в 1959-му.
Персонал поводився з ними відповідно: жодних пропозицій допомогти донести важку сумку чи переставити полицю. Жодних нагадувань прийняти пігулки чи піти на процедуру. Усе самі!
Уже тиждень експерименту дав приголомшливі результати. У більшості випробовуваних покращилася постава, гнучкість, м’язова сила, зір (на 10%!) і пам’ять.
Тобто всі ті параметри, які нібито не щадить вік. Крім того, з’ясувалося, що у 63% учасників наприкінці експерименту результати тесту IQ були вищими, ніж на початку.
Найцікавіше: учасники експерименту помолодшали і зовні. Їхні фотографії до і після експерименту були показані випадковим людям. Ті, подивившись на світлини, порахували, що на знімках «після» чоловіки мають вигляд у середньому на три роки молодші.
Тобто експеримент довів, що наше самопочуття безпосередньо залежить від нашого оточення і моделі, яку воно нав’язує.
Якщо ти в 70 називатимеш себе дідусем, скаржитимешся на старість і проситимеш усіх підряд перевести тебе через дорогу, ти почуватимешся як старий.
Але якщо набрати сміливості та проігнорувати запит соціуму на буркотливих пенсіонерів, і до самої смерті у 115 років думати, що тобі все ще 45 — у тебе є всі шанси прожити не тільки довге, а й здорове, активне та щасливе життя.
У 2009 році Еллен Лангер написала на основі своїх експериментів бестселер «Проти годинникової стрілки» (Counter Clockwise).