Чому в тебе не вийде працювати на себе?
Здебільшого, агенти з нерухомості — це «процесники», а не «результатники». Ти, найімовірніше, теж процесник. Наприклад, процесники не займаються спортом заради якоїсь мети — вони просто ходять у спортзал. Не вчаться, а ходять на тренінги. Не працюють, а ходять на роботу. У жодній із цих дій немає прицілу на результат, тому що є масова ілюзія, що достатньо просто ходити в одне й те саме місце, робити там необхідний мінімум дій і цього буде достатньо.
Замість того, щоб продавати квартири за сильним маркет-планом, вони просто дають оголошення на 1-2 сайти і місяцями чекають, поки в них куплять. Не дотискають професійно на угоди в переговорах, а зустрічаються і спілкуються з клієнтами і чекають їхньої згоди на угоду. Не продають на показі, а просто показують квартири покупцям і чекають що ті вирішать. Жодна з цих дій не фокусується на результаті, тому що багато хто думає, що досить просто виконувати необхідний мінімум дій, і угоди будуть.
Із самою професією — ще більше непорозумінь. Багато хто вважає, що можна просто назватися агентом з нерухомості і ти вже профі. А «хороший агент» — це той, хто має великий стаж у роках, мозолі на сідницях і велику клієнтську базу (після продзвону якої, реальних клієнтів там буде максимум 0.1%)
Коли такий агент-процесник вирішує взяти все у свої руки і працювати на себе або відкрити агентство — ось тут і починаються великі проблеми. Він стикається з реальністю ринку, звичною для підприємця, але надзвичайно жорстокою для вчорашнього процесника-«найманця».
Давайте розберемося.
У нашому профтоваристві немає культури продажів. Мало хто працював в агентстві, де кожна угода на вагу золота, і потрібно йти вперед, долаючи перешкоди та опір клієнтів, чиновників. Більшість просто слідують шаблонам і стереотипам на кшталт: «холодний продзвін — об’ява на сайт — ждун — показ — супровід угоди», думаючи, що це і є вся робота агента.
Особливо смішно і безглуздо виглядає, коли клієнту, який не заплатив за відсутність результату, такі процесники втирають щось про витрачений час на рекламу його квартири, емоції, нерви, щось та ще нематеріально-невідчутне. Просто якийсь іспанський сором відчуваєш за промови таких «професіоналів»🤦♂️
Звідки в такій культурі візьмуться навички роботи на результат, ще й на високий?
Таким чином, коли агент з таким підходом вирішує стати незалежним і починає працювати на результат, він стикається з труднощами. Адже просто за відкриття агентства, клієнти гроші не платять…
Треба виконати величезний обсяг стратегічної роботи ще до запуску, набрати персонал, фінмотивувати його на результат, а не тупо розділити комісію 50/50, навчити, скерувати, контролювати, розв’язувати їхні конфлікти, постачати лідамі, організувати сервіс, вирішити питання з податками, маркетингом, звітністю та багато чого ще.
У підсумку, у понад 80% випадків, проваливши стартап, за кілька місяців такі агенти знову шукають роботу у великих агентствах… Або взагалі чинять максимально тупо і повертаються в старе агентство, де до смерті будуть ледве-ледве зводити кінці з кінцями, щомісяця тривожачись про угоди в наступному.
Чому?
Тому що їхні навички «ходити на роботу» і виробляти там ІБД (імітацію бурхливої діяльності) не приносять жодної відчутної користі ні клієнтам, ні співробітникам. За процес не платять. І коли людина з такими уявленнями про роботу і зі звичкою «працювати», кидає все, щоб зайнятися своєю справою, відбувається катастрофа.
Чому? Тому що їхня навичка «сидіти на роботі по 8 годин» не затребувана на відкритому ринку, за це не платять. Тому або почніть працювати головою і щось змініть, або залиште вологі мрії про «роботу на себе» і повертайтеся в найм, у комфортне болотце під назвою «в принципі, мене все влаштовує»…