Найнебезпечніші помилки ріелтора до, під час та після показу нерухомості, що зривають потенційний задаток та майбутню угоду:
1. Немає сценарію показу, в результаті клієнти керують показом та перемовинами;
2. Не з’ясовують у орендаря до виїзду на об’єкт, потреби, мотиви, заперечення, досвід пошуків
3. Покази без агента, власник сам показує квартиру покупцю, бо агент заклопотаний або ледачи
4. Об’єкт не готується до показу взагалі. Він повинен бути готовий до рівня готельного номеру, по стандартам хоумстейджингу
5. Агент спізнюється на показ
6. Агент ускладнює клієнту приїзд на показ, веде його по телефону до будинку та під’їзду. Немає часу та жодної спроби агента «продати» інфраструктури та визвати довіру до сете під час прогулянки до об‘єкту
7. Агент – довідкове бюро. Вiдповідає на запитання, а не задає їх покупцю. Хто задає питання, той керує комунікацією
8. Агент-бігунок, «дівчинка/хлопчик на виклик» — зривається на показ по першому виклику, не робіть планування дат та часу показів. Дратує власника неочикуваними приїздами
9. Не знає і не використовує типологію орендарів, статеві, вікові фактори, що впливають на вибір нерухомості (про акцент на психотипи клієнтів — я взагалі мовчу)
10. Не робить самоаналізу показам, що продають, не виявляє і не фіксує зріз вражень покупця після кожного показу. Тому не бачить своїх помилок та автоматично повторює їх
11. Агентство не вчить стажерів та агентів показам, що продають, не проводить щотижневий зріз знань і навичок, щоквартальну атестацію рівня розвитку цієї навички. Планів за валовою виручкою немає, ключових показників ефективності немає, контрол якості надання послуг не здійснюється. Регулярні практичні тренування відсутні взагалі як явище. Частіше за все, власник агенції = найкращий агент своєї ж агенції, якому здається що він велетень. Так, він велетень, Гулівер…в королевстві ліліпутів