Нещодавно в мене вийшло допомогти клієнту збільшити дохід у 4,5 раза через усвідомлення і застосування сильних сторін його психотипу.
У його механізмі самосаботажу спостерігалося 2 з 4 описаних нижче порушень функцій психотипу, які довгі роки заважали йому заробляти стільки грошей, скільки він заслуговує:
1) Гроші приходять насилу, «потом і кров’ю» — заробляти їх настільки важко, що вони перетворюються на страшного ідола: страшно, коли їх немає, і ще страшніше, коли є.
2) Або ж відчувається дефіцит грошей — їх завжди мало, не вистачає, і страшно від того, що закінчаться. В особливо запущених випадках гроші стають ідолом для поклоніння (фанати «грошового фен-шуй» — це про вас😉), а людина зациклюється на думках: де взяти? як дістати? кого обхитрити? як виграти? на чому заощадити? і т. д.
У цих двох випадках я спостерігаю фальсифікацію за ірраціональною функцією психотипу клієнта;
3) Гроші приходять, але витікають як вода крізь пальці — скільки не заробиш, усе витрачаєш, гроші відлітають, як у «чорну діру», нічого не купив (-ла), а їх уже немає.
У цьому випадку йдеться про фальсифікацію раціональної, або розподільчої, функції психотипу клієнта;
4) Не вдається вийти на стабільний дохід, а стосунки з грошима схожі на «американські гірки» — то густо, то порожньо. Є ще добре відомий мені і моїм колегам різновид — «ріелторські гірки» (життя від угоди до угоди роками безперервно, без накопичень та інвестицій)
У цьому разі спостерігається порушення балансу між 4 функціями психотипу у свідомості клієнта.